Що потрібно знати про адаптацію

  

«Як полегшити адаптацію дитини до дитячого садочка»




               


Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування та недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць. Виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.


     ВИОКРЕМЛЮЮТЬ ТАКІ СТУПЕНІ АДАПТАЦІЇ:

· Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

· Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

·   Важкий (триває від 2 місяців і більше) – паталогічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.


                                                   Умови успішної адаптації 

                                 майбутніх вихованців дошкільного закладу

Рекомендації для батьків


1. Передусім слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ДНЗ.

2. Добре, якщо зацікавите дитину дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього, прогулюючись, покажіть їй дошкільний заклад, ігрові майданчики, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть, як вони гратимуться у садочку. Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – підеш у дитсадок». Це призведе до страху перед дошкільним закладом, до погіршення стану дитини під час звикання до незнайомого оточення.

3. Дитина значно легше пристосується до ДНЗ, якщо у неї будуть сформовані елементарні навички самостійності. Іноді, прагнути зекономити час, батьки вдягають, годують дитину, стримуючи формування в неї необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, в дошкільному закладі почуваються безпорадними і самотніми. Не шкодуйте часу – маляті будуть дуже потрібні навички самообслуговування.

4. Важливо навчити дитину гратися. Діти, які довго граються іграшками, захоплюються грою, забувають про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення.

5. Одна з головних причин утруднень адаптації дитини до ДНЗ – недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми. Дитина, яка спілкується лише із членами своєї родити, боїться незнайомих людей, не вміє правильно реагувати на їхні звертання. З незнайомими таке маля почувається неспокійно. Іноді батьки самі мимоволі формують у дитини негативне ставлення до інших, говорячи: «Не слухатимешся, цей злий дядько тебе забере».

6. Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення, що теж полегшить адаптацію, дитина зможе висловити своє бажання, повідомити про потребу за допомогою хоча б одного – двох слів або відповісти на запитання простим «так» чи «ні», і вихователь матиме змогу допомогти їй.

7. Прагніть оформити маля в дошкільний заклад хоча б за два – три тижні до виходу матері на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини у дошкільному.

8. Не слід у перший день залишати дитину до вечора у ДНЗ, бо таке тривале перебування в незнайомій ситуації – велике навантаження для малюка. Краще спочатку приводити маля на прогулянку ввечері, коли більшість дітей уже пішли додому, і педагог зможе надати увагу новому вихованцю. Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань із приводу того, що їй доводиться відвідувати садочок.


 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: ЯК СЛІД СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ

                 
           Шановні батьки, не карайте дитину й не гнівайтеся на неї за те, що вона плаче в момент розлуки з вами на порозі дошкільного закладу або ще вдома при згадці про необхідність йти до дитячого садка. Пам’ятайте, що дитина має право на таку реакцію. Водночас суворе нагадування дитині про те, що вона «обіцяла не плакати», теж зовсім неефективне. Позаяк дитина цього віку ще не вміє тримати слово. Тож ліпше ще раз нагадайте їй, що ви невдовзі обов’язково прийдете й заберете її додому.

·                Не лякайте дитину дошкільним закладом, використовуючи фрази на кшталт: «Ось будеш погано поводитися, знову до дитячого садка підеш!». Місце, яким лякають, ніколи не стане для дитини ні улюбленим, ні безпечним.

·        Не відгукуйтеся негативно про вихователів і дошкільний заклад загалом у присутності дитини. Це може навести на думку, що дитячий садок – це нехороше місце, у якому працюють погані люди. У такому разі тривожність дитини не зникне взагалі.

·        Не обманюйте дитину, кажучи, що ви прийдете дуже скоро, якщо насправді їй доведеться перебувати в дошкільному закладі півдня чи навіть повний день. Нехай ліпше дитина знає, що мама прийде нескоро, аніж марно чекатиме її цілий день. Адже в такому випадку вона може втратити довіру до найближчої людини.

      І пам'ятайте, головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та в дошкільному закладі!!!